Приємно згадати всіх поіменно радіоаматорів, які у нашому місті в різні роки, але були активні в радіоаматорському русі та сприяли розвитку радіоаматорства та радіоспорту у Прилуках. Особливо хочеться відзначити тих, хто сам був активний як радіоаматор і очолювали радіокружки та колективні радіостанції, навчаючи молодих людей, школярів, студентів, прищеплюючи їм любов до захоплюючого заняття радіо та радіоспорту. Багатогранність цього технічного виду спорту приваблювала молодь своєю можливістю розвивати свій технічний рівень знань у галузі радіо. Багатьом з тих, хто навчається, хто в житті пішов цим шляхом, заняття допомогли при вступі до ВНЗ, або при обранні професії.
У 1956-1958 pp. у будинку піонерів м. Прилуки, керівником радіогуртка був лікар-рентгенолог Романенко Михайло Петрович (згодом UB5BCB, UB5RW). Про діяльність цього радіогуртка, в 1956 р. було опубліковано замітку в газеті "Правда Прилуччини". У ній йшлося про передачу колгоспу "Заїзд" радіоприймача (двохламповий приймач на 2-х 2К2М) сконструйованого Ярославом Шверидою (згодом - UB5BCS) у радіогуртці Будинку піонерів. Ярослав Шверида був нагороджений поїздкою на обласний зліт піонерів до м. Чернігів, 1957 р.
У 1959 р., на базі Прилуцького комітету ДОССАФ було відкрито першу в Прилуках колективну р/ст. - UB5KEY. Начальником її був Григор Володимир Костянтинович. За нашими даними, це був один із перших радіоаматорів не лише міста Прилуки, а й у Чернігівській області – особистий позивний UB5RJ. У 1961 р. у Прилуках реально діяли наступні радіостанції: UB5RJ, UB5KEY та налагоджена Владиславом Лапшуком (UT5BB, м. Київ) радіостанція Анатолія Боголюбського (UB5BCP).
У 1961-1962 pp. радіоаматорами м. Прилуки – Поух В.М., Степаненко Ю.А., Климов В., було перебудовано блоки авіаційних радіо-висотомірів на частоти діапазону 70 см (430 МГц), їм вдалося провести зв'язки у радіусі 500 м.
На початку 1962 вийти в ефір в діапазоні 28-29,7 МГц, вдалося В'ячеславу Татаржинському (UB5BCO), а влітку 1962 радіоаматорами Шверидою Я.Г. та Поухом В.М. були налаштовані радіостанції цілого ряду радіоаматорів. Таким чином, в ефірі зазвучали позивні наступних радіостанцій. UB5BCR - Поух В.М., UB5BCS - Шверида Я.Г., UB5BCG - Давиденко Ю., UB5BCW - Клязніка Н.Ф., UB5BCE - Гончаренко А.І., UB5BCQ - Клімов В. Ці радіостанції пропрацювали не довго в середньому 3-4 роки через міграцію молодих радіоаматорів за обов'язком служби в Рад. Армії, ВМФ та в основному за рахунок навчання в інших містах, для отримання відповідних спеціальностей.
З 1969 по 1987 р. радіогурток при будинку піонерів очолював радіоаматор, колишній повітряний стрілець-радист дальньої авіації Даниленко Анатолій Сергійович, особистий позивний UB5RAB, який виховав цілу плеяду радіоаматорів та радіоспортсменів.
Великий внесок у розвиток радіоспорту в місті зробив начальник колективної радіостанції при СТК з 1979 по 1990 р., колишній повітряний стрілець-радист дальньої авіації, майстер спорту Величко Валерій Миколайович. Будучи тренером підготував і створив команду міста з радіомногоборства, з «полювання на лисиць», хлопці виросли до кандидатів у майстри та майстри спорту, займали призові місця в обласних та республіканських змаганнях. Колективна р/ст. СТК стала центральним місцем спілкування радіоаматорів міста.
Безумовно чималий внесок у розвиток радіоаматорства зробили та інші колективні радіостанції та їхні керівники, такі як Павленко Н.І. - завод "БУДМАШ". Горєлік А.П. - СЮТ, керівник СЮТ - Степаненко Ю. А., Ждан А.Д. – з-д "Білкозин" та інші.
Великий внесок в організацію радіоаматорського руху у місті зробили голови міського комітету ДТСААФ Алешкін Б.Г., а за ним Федотов Н.Т. Вони, відставні офіцери, розуміли значимість радіоаматорства і всіляко підтримували цей рух у місті, і як результат - наші радіоспортсмени починаючи з середини 70-х і до 1990 р., займали лідируючі позиції в радіоспорті як в області, так і на чемпіонатах України. Тому з вдячністю хочеться згадати провідних спортсменів того часу - майстрів спорту Валерія Величка, Олександра Козаченка, Любу Скакуненка, Антоніну Мадінцову, кандидатів у майстри спорту Даниленка Анатолія Сергійовича, Валентину Новікову, Олександра Величка, КМС зі швидкісного прийому та передачі радіограм Чернон Мандзюк Є.В.) та Галину Ткачову, а також усіх, хто з величезним ентузіазмом брали участь у радіоаматорському русі в нашому місті.
З особливою повагою хочеться відзначити тих радіоаматорів, чиї позивні звучали чи звучать і досі в ефірі, чиї антени красуються на дахах будинків, у дворах, на городах та дачах, чия енергія та любов до творчості невичерпні. Подивіться на цих захоплених людей на сторінках нашого сайту, їхні справи гідні наслідування для молодого покоління, якому творити свою історію, писати свою сторінку в історії розвитку радіоаматорського руху нашого міста.
Див. статтю про нинішніх радіоаматорах м. Прилуки (короткий огляд "Хто є хто")
Головна 
