Інформація про радіоаматорів міста Ніжина з сайту: http://www.ur4rwr.org

   Фото, лето 2010 года около памятника капитан-лейтенанту Ю. Ф. Лисянскому,

уроженцу г.Нежин, совершившему ряд кругосветных плаваний 

UR5RQN, Корж Владислав Андрійович

Один із перших радіоаматорів міста Ніжина. В кінці 50-х років минулого століття був серед організаторів колективної радіостанції UB5KEU. У 1960 році Владислав Андрійович, тоді вчитель трудового навчання, організував у школі No4 міста колективну радіостанцію UB5KEW, де діти могли пізнавати чарівний світ радіо та працювати у ефірі. З 1967 року він очолив колективну радіостанцію UK5RAC при станції юних техніків. Завдяки йому дуже багато дітей стали радіоаматорами. Владислав Андрійович призер багатьох змагань. Він активно пропагував радіоспорт у минулому, і сьогодні його голос звучить у ефірі. Це чудовий приклад багатолітньої відданості нашому хобі. Свій досвід, як і раніше, він з радістю передає молодшим.

US1REO (ex: UB5REO) Петро Грицай

Захоплення радіо прийшло до мене в другому класі, у 1964 році. Я зачаровано спостерігав за роботою детекторного приймача, котрий зібрав учень 8 класу. Вражало те, що кілька радіодеталей, змонтованих на картонці, довгий дріт, заземлення у вигляді закопаного старого відра, дивним чином дозволяють слухати далекі радіоголоси. Згодом я сам зібрав свій перший детекторний радіоприймач і дуже радів цьому.

У 1967 році став учнем радіогуртка при ніжинській станції юних техніків, де почав вивчати азбуку Морзе. Це новий, якісний крок у моєму захопленні радіо. Спостерігаючи за роботою операторів колективної радіостанції UK5RAC, потрапляв у чарівний світ мандрів у ефірі і, зрозуміло, мріяв про свою власну радіостанцію.

У 1972 році почав відвідувати радіогурток при середній школі міста Світлого, Калінінградської області, де отримав перший позивний радіоаматора-спостерігача - UA2-125-141.

У 1974 році був призваний до лав Збройних Сил та направлений до учбового підрозділу в Казахстан, де вдосконалився у роботі морзянкою та отримав фах начальника радіостанції малої потужності. Згодом вступив до військового училища, що на деякий час відволікло мене від улюбленого хоббі. У 1982 році отримав другий позивний радіоаматора-спостерігача - UB5-081-419 та провів телеграфом на колективній радіостанції міста Ніжина своє перше QSO з радіоаматором із Німеччини. Не передати словами мої почуття у той момент, я був дуже щасливий! Не дивлячись на те, що офіцерові радянської армії непросто було отримати позивний для роботи у ефірі, у 1984 році, після багатьох марних спроб, все ж зміг отримати власний позивний - UB5REO. Допомогло безпосереднє звертання до начальника зв'язку Київського військового округу. Спочатку працював на UW3DI-II, використовуючи антену LW.

Далі були роки служби за полярним колом на Мисі Шмідта, де я мав змогу лише спостерігати за роботою радіоаматорів Сибіру, Японії та Америки, використовуючи транзисторний приймач на 20-ти метровий діапазон, котрий привіз з собою із Ніжина.

Після повернення додому, захопився роботою у ефірі малою потужністю. Почалося все з того, що UW3DI та LW робили перешкоди телебаченню, і сусіди дуже гнівалися на мене. Експерименти з трансивером та антенами не принесли успіху, перешкоди не зникли. Я придбав QRP трансивер "Ефір-М", встановив Dipole на 20-ти метровий та GP на 10-ти метровий діапазони. Трапилося диво, вже ніхто не погрожував порубати мої антени та піти зі скаргою до командира. Але головне було у тому, що я відчув велике задоволення від роботи ліченими Ватами. Як виявилось, малою потужністю можна без проблем проводити цікаві зв'язки з кореспондентами, котрі знаходяться від тебе за кілька тисяч кілометрів, і що у світі існує чисельний гурт ентузіастів QRP.

У 1993 році я став членом G-QRP клубу, а у 1998 році, разом з друзями, заснував Український QRP клуб (UR-QRP Club). Наш клуб об'єднав радіоаматорів із різних країн. Ми провели кілька цікавих QRP експедицій у гори Криму, на ріки України. Клуб має свій Web-сайт, видає бюлетень "Колібрі".

Я є прихильником QRP і впевнений, що майбутнє радіоаматорства у роботі малою потужністю. Майбутнє за новими видами зв'язку, новими технологіями, котрі не потребують "продавлювання" ефіру кіловатами, нарешті майбутнє - за майстерністю операторів. Проте, ще довго у ефірі буде звучати морзянка, можна буде почути голоси друзів. Взагалі, не так важливо, чим ми захоплюємось: спілкуванням у ефірі, колекціонуванням дипломів та QSL, участю у змаганнях, конструюванням, ми маємо чудове хобі, котрому присвятили своє життя. Як добре, що кордони між країнами не є перешкодою для радіохвиль. Радіоаматори завжди були самими вільними та доброзичливими людьми у світі. Я щасливий та гордий з того, що є радіоаматором, і що найкращі мої друзі - Радіоаматори!

US5RCW (ex: UB5RCW) Олександр Ухо

З 1972 року, навчаючись у Київському радіо-механічному технікумі, став оператором колективної радіостанції Дарницького палацу піонерів - UK5UBR. Позивний UB5RCW отримав у 1980 році.

Для роботи у ефірі використовував: UW3DI - I,II, UA1RA, KRC-81, UY5DJ, "Луч" та FM-2006. Антени: Dipole, GP, G5RV, 2 el. Quad … Зараз використовую трансивери IC-7400 та Alinco DR-430.

Більш всього мене захоплює УКХ-діапазон, працювати на котрому розпочав ще у 1988 році. Виготовив 2 QRPP маяки US5RCW на 144 та 430 МГЦ, котрі успішно працювали у місті Ніжині.

Верхняя площадка с антеннами на 80 метровой мачте ЖД вокзала города Нежин

US5RCX (ex: UB5RCX) Анатолій Гнелиця

У 1980 році отримав позивний - UB5RCX. У 1991 році став КМС по радіозв'язку на КХ.

Розпочинав роботу у ефірі на UW3DI -II, KPC-78. Зараз працюю на трансивері фірми YAESU FT-847. Використовую антени: колінеарну А-1000 на УКХ та модифікований WINDOM на КХ-діапазонах.

Раніше захоплювався конструюванням трансиверів, але тепер надаю перевагу роботі у ефірі, колекціонуванню радіоаматорських дипломів та спілкуванню з друзями.

Член Українського UR-QRP клубу.

          US1RCH (ex: UB5RCH) Виктор Потебня

Время идет - не видать пока на траверзе нашей эры лучше занятья для мужика, чем ждать и крутить верньеры.
Ведь нам без связи - ни вверх, ни вниз, словно воздушным змеям. Выше нас не пускает жизнь, а ниже - мы не умеем.

Увлечение радио мне передалось по наследству от отца. Отец постоянно мастерил, паял радиоприемники и разные радиоэлектронные конструкции. В мастерской было уютно, пахло канифолью и звучали звуки далеких голосов и морзянки, волшебным образом принесенные радиоволнами к нам в дом.

Конечно же, увлечение отца передалось и нам с братом. В школьные годы я занимался в радиокружке при станции юных техников г.Нежина, где военный летчик-радист Вертюк Валентин Павлович научил меня морзянке. С тех пор мой любимый вид радиосвязи - телеграф.

На первых областных соревнованиях по скоростному приему-передаче радиограмм "прикатил баранки". Учился я в то время в 5 классе в г.Нежине. Позже совершенствовал свое мастерство в ДОСААФ под руководством Валентины Жижирий. Постоянно принимал участие в соревнованиях по скоростному приему-передаче радиограмм и многоборью радистов, занимал призовые места. В 1981 году на чемпионате войск ПВО, проходившем в г.Горьком, выполнил норматив мастера спорта по многоборью радистов. Тогда моим наставником был полковник Анатолий Третьяк.

Свой радиолюбительский позывной UB5RCH получил в 1978 году. Аппаратура была разнообразной - промышленной и самодельной. Самая первая - передатчик РСБ-5, приемник КВМ. Потом RX "Крот", сделал ламповый UW3DI, после - КРС-78, КРС-81, приемник с радиопередающей приставкой конструкции UA1FA и др., т.е. все те конструкции, которые в те времена собирали своими руками большинство наших радиолюбителей. Вместе с моим братом Юрием (US5RIW ex UB5RIW) спаяли самодельный компьютер IBM PC XT, контроллер пакетной связи, модем. Работали пакетной связью на КВ диапазонах. Этот вид радиосвязи в те времена был еще в диковинку.

Сейчас увлекаюсь конструированием, в эфире работаю в основном QRP. Член Украинского UR-QRP клуба.

UR5RDX (ex: UB5RDX) Анатолій Молчанов

Радіо захопило мене у 1967 році, ще в 4 класі. Перший позивний спостерігача - UB5-065-782 отримав, будучи студентом КПІ. Потім - UB5-081-371, згодом - UB5RDX.

Спочатку для роботи у ефірі використовував базовий приймач, плюс приставку-передавач UA1FA, повно розмірну "Дельту" на 160 метрів та LW. Зараз - трансивер на 2-х метровий діапазон на базі синтезатора UT5UUR та YAESU FT-41R на 430 МГц.

Більш всього мене у нашому хоббі захоплює конструювання.

US1RO (ex: UB5RIZ) Анатолій Міненко

Радіо захоплююсь з 1978 року. Був оператором колективних радіостанцій UK5RAE, UB4RWF. У 1991 році став начальником колективної радіостанції УТОС - UB4RYE, пізніше - UR4RYE. У 1992 році отримав власний позивний - UB5RIZ.

Розпочинав роботу у ефірі на UW3DI, використовував антену Inv-V.

Зараз надаю перевагу роботі у ефірі малою потужністю, цифровим видам зв'язку.

Член Українського UR-QRP клубу.

UR5RT - Николай Петлюхов

...

US7RK (ex: UB5RDB) Александр Коробчевский

...

UR5RJU – Юрій Нечваль

Член Українського UR-QRP клубу

...

UR5RPR (ex: UR5RKX) Павло Дьогтяр

Свій перший позивний отримав у 1998 році.

Спочатку для роботи у аматорському ефірі використовував радіостанцію Р-123, потім - радіостанцію "Пальма".

Більш всього мене цікавить 2-х метровий діапазон та конструювання антен для нього.

UR5RPV (ex: UR5EAI) - Олександр Осадчий

Радіоаматорством захоплюється з 1958 року.

UR5RPZ, Николай

...

UR5RQQ, Зыза Анатолий Григорьевич

С 1965 года служил в армии, что не позволяло мне серьезно заняться радиолюбительством. И только сейчас я полностью могу посвятить свое свободное время любимому хобби. Увлекаюсь работой в эфире, общением с друзьями-радиолюбителями, конструированием антенн.

UR5RQP, Сергій Москаленко

Радіо захопило мене ще з дитинства. Весь час конструював різні антени, паяв схеми. З 1998 року займався у радіогуртку СЮТ, працював в ефірі на колективній радіостанції. У 2008 році нарешті отримав свій власний позивний. Цікавить робота з DX на УКХ, експерименти із антенами.

Рабочее место, радиорубка-шэк с аппаратурой для связи на КВ, УКВ и через интернет:

А вот собственно сами антенны и поворотное устройство слежения за спутниками:

Монтаж спиральной антенны двухметрового диапазона

UR5RQT, Игорь Егоров

...

US-R-73 Сергій Лукьянов

Сергій, US-R-73, талановитий шкільний учитель, котрий у вільний від роботи час захоплюється рибальством, і пройшов на своєму човні майже всю Десну. Без нього, мабуть, не були б такими успішними дві чудові радіоекспедиції UR-QRP клубу на плоту "Колібрі" по Десні у 2006 та 2007 роках. Його досвід, дотепний гумор та дружня підтримка, сподіваємось, стане нам у пригоді ще не в одній радіоекспедиції.